- дрібняк
- [др'ібн’а/к]
-н'ака/, м. (на) -н'аку/, мн. -н'аки/, -н'ак'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
срібняк — а/, ч. Срібний карбованець. || Срібна монета взагалі. || Дрібна розмінна монета зі сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. •• Три/дцять срібнякі/в ; Іу/дині (Ю/дині) срібняки/ ціна зради (за біблійною легендою Іуда, зрадивши … Український тлумачний словник
погрібняківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
погрібняк — а/, ч. Те саме, що погрібник … Український тлумачний словник
дрібняк — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
срібняк — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
осібняк — няка, ч. Пр. Особняк; будинок побудований окремо для однієї сім ї … Словник лемківскої говірки
Погребняковка (Двуречанский район) — Село Погребняковка укр. Погрібняківка Страна УкраинаУкраина … Википедия
сребреник — а, ч., заст. Срібняк … Український тлумачний словник
срібляк — а/, ч., заст. Срібняк … Український тлумачний словник
срібляник — а, ч. 1) іст. Те саме, що срібник 1). 2) Те саме, що срібняк. 3) фольк. Уживається як постійна прикладка до сл. дука … Український тлумачний словник